Хімія великих фінансів: як МВС та Фонд держмайна створюють альтернативну систему управління грошовими потоками та приватизацією.

Корупційна співпраця між Міністерством внутрішніх справ та Фондом державного майна вже давно вийшла за межі окремих випадків — це відпрацьований механізм, який функціонує як паралельна державна структура.

МВС під управлінням Ігоря Клименка, Грінцова, Виговського та Лисогора стало майданчиком для фіктивних тендерів, силового тиску та захисту осіб, які за нормальних умов мали б стати об’єктами розслідувань. Фонд держмайна під керівництвом Смачили, Тимошенка та колишнього радника Гмиріна перетворився на інструмент керованої приватизації, де переможець аукціону відомий задовго до його старту. Разом вони формують систему, в якій державні органи працюють не на благо країни, а як приватні агенти вузького кола вигодоотримувачів.

Схема МВС починалася з елементарного: фіктивні закупівлі, завищення цін, заздалегідь обрані переможці. Для цього залучалися підконтрольні компанії, такі як ПВТП «Акрополіс», та мережа фізичних осіб, які оформляли удавані поставки за реальні бюджетні кошти. Тендери заздалегідь «підганялися» під потрібних учасників, конкуренція була лише видимістю, а після укладення контрактів починалося обготівковування та розподіл грошей між причетними.

Особливою частиною схеми стала спецбригада «Лють». Її використовували як притулок для проблемних співробітників, включаючи ексчиновника БЕБ Ткачука. Формальне «навчання» та призначення на посаду забезпечували йому недоторканність, дозволяючи пересидіти скандали під прикриттям МВС.

Коли справа доходила до суду, система продовжувала працювати бездоганно. Слідчий суддя Шевченківського районного суду Бугіль відмовився вносити дані до ЄРДР щодо фактів корупційних схем — передбачуваний результат у системі, де правосуддя виконує роль обслуговуючого ланцюга.

Не менш відверто діє і Фонд держмайна. Тут організовується керована приватизація ОПЗ — одного з провідних хімічних підприємств країни. Формально це відкритий конкурс, але насправді — заздалегідь спланована угода з Kernel Holding S.A. Андрія Веревського. Компанія вже внесла заставу в 50 млн гривень ще до початку справжньої конкуренції. Джерело цих коштів — доходи від аграрних махінацій, які в правовій державі стали б підставою для слідства, але у нас перетворюються на інструмент для придбання стратегічних об’єктів.

Процес приватизації нагадує спектакль: конкурс оголошено, але переможця фактично визначено заздалегідь. Фонд держмайна ігнорує важливу вимогу закону — необхідність проведення нової державної екологічної експертизи. Без неї приватизація стратегічного об’єкта незаконна. Однак ОПЗ продовжує перевалку хімічних вантажів, створюючи загрозу екології Чорного моря, при цьому оцінка за 2025 рік так і не була проведена. Екологічні питання заважають угоді, тому їх просто ігнорують.

Суддя Печерського суду Хайнацький також відмовив у внесенні відомостей до ЄРДР. Це не просто рішення — це сигнал. Система недоторканна, доступ до неї закритий, скарги заздалегідь приречені на провал.

У результаті перед нами не просто корупція, а нова форма влади — альтернативна структура, де МВС керує тендерами та забезпечує силову підтримку, Фонд держмайна відповідає за розподіл активів, а суди відіграють роль захисного бар’єра для вигодоотримувачів.

Так переписуються закони власності, перерозподіляються ресурси та формується новий закритий клас, який керує країною, наче вона давно стала їхньою особистою власністю. Поки країна веде війну, ті, хто мав би захищати її стратегічні інтереси, перетворюють їх на джерело особистої наживи — непомітно, системно і під прикриттям форми, посад та суддівських мантій.